Увага! Поведінка учнів у надзвичайній ситуації

БЕЗПЕКА НАШОГО ЖИТТЯ
БЕЗПЕКА НА ДОРОЗІ

Міни і вибухонебезпечні предмети забрали і скалічили безліч людських життів. 8-го грудня 2005-го року, на рівні Генеральної Асамблеї ООН прийнята резолюція № A/RES/60/97, в якій висловлюється глибока стурбованість і занепокоєність масштабними гуманітарними проблемами, викликаними наявністю цієї грізної зброї – мін і вибухонебезпечних пережитків війн і військових конфліктів. У даній резолюції підкреслюється необхідність посилення уваги з боку держав, котрі зіштовхуються з мінної загрозою, а також проводиться відвертий заклик до країн, громадських і не урядових організацій з метою запобігання подальшого використання мін та інших аналогічних небезпечних вибухових пристроїв.

4 квітня офіційно проголошено Міжнародним днем просвіти з питань мінної небезпеки і допомоги в діяльності, пов’язаної з розмінуванням. Небезпека, яку несе в собі використання цього виду озброєнь, має більш серйозні і більш тривалі соціально-економічні наслідки як для мирного населення держав, де є проблема мін і замінованих об’єктів, минулих наслідків військових конфліктів, так і для тих, хто використовує цю зброю у своєму арсеналі.

Декілька загиблих щороку – трагічна реальність. Гинуть дорослі, намагаючись здати небезпечну знахідку до пункту прийому металобрухту або при спробі розібрати пристрій з метою отримати вибухову речовину; гинуть діти, які з цікавості підкладають боєприпаси у багаття.
Натрапити на небезпечну «іграшку» можна практично скрізь: у лісі, у старому окопі, на свіжозораному полі, на власному городі й навіть на вулицях міст. І якщо вибухові пристрої серійного зразка легко розпізнати за зовнішнім виглядом і діяти відповідно до ситуації, то саморобну вибухівку, що може з’явитися на вулицях міст і селищ, розпізнати набагато складніше. Небезпека терористичних актів, від яких не застрахована жодна країна світу, робить питання поводження із невідомими, залишеними без догляду речами украй актуальним.

Фахівці цивільного захисту рекомендують вчителям і батькам обов’язково проводити з дітьми бесіди щодо поводження з невідомими предметами і пристроями.
Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.
Що потрібно робити у надзвичайній ситуації?

Правила поведінки у надзвичайних ситуаціях

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:
– закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зниження ураження фрагментами скла;
– вимкнути світло, закрити вікна та двері;
– зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю (ванна кімната, передпокій);
– інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.
2. У разі загрози чи ведення бойових дій:
– закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
– взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;
– відразу залишити житловий будинок, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;
– попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;
– без крайньої необхідності не залишати безпечне місце перебування;
– проявляти крайню обережність; не варто панікувати.
3. Якщо стався вибух:
– уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;
– якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;
– виконати всі інструкції рятувальників.
4. Під час повітряної небезпеки:
– відключити живлення, закрити воду і газ;
– загасити (вимкнути) пристрої для опалення;
– взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;
– попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;
– дізнатися, де знаходиться найближче до укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;
– як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості. Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.
5. Під час масових заворушень:
– зберігати спокій і розсудливість;
– під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;
– не піддаватися на провокації;
– надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон. Без крайньої необхідності не залишати приміщення.
6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:
– постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;
– за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;
– намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;
– якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;
– не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;
– виконувати вимоги терористів, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;
– уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем, зі злочинцями;
– нічого не просити, їсти все, що дають;
– якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;
– уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;
– спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, де знаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму терористів (кімната, стіни і вікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;
– при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;
– під час штурму не брати до рук зброю терористів, щоб не постраждати від штурмуючих, які стріляють по озброєних людях;
– під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вони знаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.
7. При проведенні тимчасової евакуації цивільного населення з небезпечної зони:
– взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;
– за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;
– дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, домашня адреса, а також прізвище матері та батька;
– переміщатися за вказаною адресою. У разі необхідності – звернутися за допомогою до поліції та медичних працівників.